- повноправний
- —————————————————————————————повнопра́внийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
повноправний
Смотреть что такое "повноправний" в других словарях:
повноправний — а, е. Який має всі права … Український тлумачний словник
братчик — а, ч. 1) Член товариства, компанії; товариш. 2) Член братства (у 1 знач.). || Член козацької Січі; січовик. 3) іст. Заможний ремісник, повноправний член цеху. 4) діал. Братик … Український тлумачний словник
компетентний — а, е. 1) Який має достатні знання в якій небудь галузі; який з чим небудь добре обізнаний; тямущий. || Який ґрунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). 2) Який має певні повноваження; повноправний, повновладний … Український тлумачний словник
повноправність — ності, ж. Абстр. ім. до повноправний … Український тлумачний словник
повноправно — Присл. до повноправний … Український тлумачний словник
соціалізація — ї, ж. 1) Дія за знач. соціалізувати і соціалізуватися. 2) Процес засвоєння людиною певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють їй функціонувати як повноправний член суспільства; включає як цілеспрямований вплив на особистість… … Український тлумачний словник
компетент — Компетент: законний претендент (на якесь майно) [48] належний, відповідний, досвідчений у певній галузі; повноважний, повноправний у розв язанні якоїсь справи [51] той, хто має право на вирішення якоїсь справи; тут: обсяг діяльності, признаний за … Толковый украинский словарь
